балакучий — а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить … Український тлумачний словник
балакучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
розмівний — балакучий [IV] … Толковый украинский словарь
байкий — а/, е/, діал. Балакучий … Український тлумачний словник
балакливий — а, е. Те саме, що балакучий … Український тлумачний словник
балакуче — Присл. до балакучий … Український тлумачний словник
балакучість — чості, ж. Властивість за знач. балакучий … Український тлумачний словник
бесідливий — а, е, діал. Балакучий … Український тлумачний словник
болботливий — а, е, діал. Балакучий, лепетливий … Український тлумачний словник
велемовний — а, е. 1) Який багато говорить, балакучий. 2) З великою кількістю зайвих слів; багатослівний … Український тлумачний словник