балакучий

балакучий
(який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей — гомінливий)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "балакучий" в других словарях:

  • балакучий — а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить …   Український тлумачний словник

  • балакучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розмівний — балакучий [IV] …   Толковый украинский словарь

  • байкий — а/, е/, діал. Балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакливий — а, е. Те саме, що балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакуче — Присл. до балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакучість — чості, ж. Властивість за знач. балакучий …   Український тлумачний словник

  • бесідливий — а, е, діал. Балакучий …   Український тлумачний словник

  • болботливий — а, е, діал. Балакучий, лепетливий …   Український тлумачний словник

  • велемовний — а, е. 1) Який багато говорить, балакучий. 2) З великою кількістю зайвих слів; багатослівний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»